Берегсас в Україні

У нашому краю  відома романтична легенда про трагічну любов лицарів до красуні… На лівому березі ріки Верки, в півтора кілометрах від села В. Бакта навпроти села Мужієва знаходився курган, у якому похована Ілка – дружина колишнього  власника цього села Балінта Микефі.
Багато лицарів добивалося  руки юної красуні. Особливо упадали коло Ілки двоє закоханих: молодий і добрий Валентин та дикий, пристрасний Нялаб, володар  Королівського замку. Батько був не проти, щоб віддати дочку за цього могутнього володаря, але серце дівчини обрало Валентина. Даремно умовляла її родина, вона не погоджувалася вийти заміж за Нялаба. Упертий батько вирішив зрештою, щоб суперечка була розв’язана на турнірі. Хто переможе – той і одружиться з Ілкою. Він потай сподівався, що переможцем таки стане Нялаб, про якого  йшла слава як про непереможного на полі бою.

Маю добру звичку прогулюватися вулицями міста. Так було це і цими вихідними. На цей раз мій шлях проліг  у затінку дерев вулиці Мукачівської (колишня вул. Арпада). Як і все Берегово, вона також має  будівлі, що по праву заслуговують на титул пам’яток архітектури, як, до прикладу, будинок № 18. Або дім № 19 – навпроти нього.  Дивлячись на нього, я подумала: ці гарні будівлі, свідки історії нашого міста, мало-помалу руйнуються, щезають у вирі життя: колишні власники відійшли у минуле, а нові господарі не завжди мають відповідні знання з історії, архітектури, тож украй рідко зважають на те, наскільки важливо зберегти вигляд фасаду, його оздоби. Що їм традиції та історичне минуле... А в результаті колись імпозантна будівля отримує пластикові вікна та двері, яскраво-їдкий колір стін, оригінальні, неповторні ліпні прикраси зникають або ж заміняються наклеєними штучними. Так об’єкт набуває нових, дуже далеких від духу будови  рис.

Організаторами читань виступили Соціально-екологічна громадська організація "Чистий Берег", Благодійний фонд "Демократичні цінності", Центр українсько-угорського регіонального розвитку та Музей Берегівщини. Видатний економіст та мислитель, лауреат Нобелівської премії з економіки народився в США в родині емігрантів з Австро-Угорського міста Берегсас (нині м.Берегово,Україна).
Учасники заходу відвідали музей Берегівщини, де з розповіді директора музею Яноша Шепи дізналися про соціальне-економічне життя краю кінця ХІХ-початку ХХ століть, про історію єврейської громади міста, долі емігрантів та винищення мешканців-євреїв у 1944 році. Організатори читань знайшли декілька місць, які були пов'язані з історією родини Фрідман-Грінштейн. Учасники відвідали будинок, який, як стверджують краєзнавці, належав батькові Мілтона Фрідмана, типографію, що заснована Бейлою Югасом за допомоги одного з відомих представників фамілії Грінштейн з Мукачева.

Закарпатец Юрий Параска - винных дел мастер

Не сыскать нынче в стране агрария, который не сетовал бы на последствия жары. Дескать, посевы погибли, урожай невысокий, кредиты отдавать нечем… Единственные, пожалуй, кого это не касается — виноделы. Для сладкой ягоды ведь чем больше солнца, тем лучше.


В такие годы только и можно ощутить, каково оно на вкус — это винное солнце в бокале. Секрет такого вина знает закарпатец Юрий Параска — винных дел мастер, о котором гости его подвала говорят: «Этот человек делает вино с душой!».

Элитный подвал вместо свалки

Живет винодел в Бене — селе на Береговщине, которое на 98% венгерское. До недавних пор населенный пункт именовали Доброселье, а сегодня ему вернули исконное название, придуманное еще итальянцами. Жить здесь хорошо: домики ухоженные, с опрятными низкими заборчиками, за которыми виднеются такие же аккуратные фруктовые сады, а улицы — без колдобин и мусора на обочинах. Европа, что и говорить...