Батько Нобелівського лауреата – родом із Берегова
Вівторок, 31 серпня 2010, 17:43 | 
Наша газета в міру можливостей друкує матеріали про своїх відомих земляків, слава яких давно полинула через Карпатські перевали. А коли наш колега Сашко Ворошилов „розкопав” інформацію, що батько видатного американського економіста, радника президента США Рейгана і, нарешті, Нобелівського лауреата Мільтона Фрідмана (1912-2006), був родом із Берегова, зацікавилися цією, безперечно, непересиіченою постаттю. Побічні дані підтверджують, що Джено (Йено) Фрідман дійсно проживав на вул. Руській (тепер Шевченка) в будинку, де зараз знаходиться Берегівська організація Товариства Червоного Хреста, а на початку ХХ століття виїхав до США. Там він зустрів свою землячку, колишню мешканку нашого міста Сару Етель Вандал. Незабаром вони одружилися. Мільтон Фрідман народився у цій родині четвертою дитиною і був їх єдиним сином.
Цього тижня, можна вважати символічно, у Берегові пройшли перші Фрідманські читання, на яких науковці, шанувальники таланту вченого обговорювали різні аспекти його багатогранної діяльності. А найголовніше, вони хотіли відчути ту ауру, де, без перебільшення, закладався генетичний код генія американської економіки. До слова, організував ці читання професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а нині мешканець нашого міста Дмитро Кобринський.
Він і запросив своїх колег, нову інтелектуальну генерацію, учених: Максима Єфімова з м. Петрозаводська (Росія), Арсена Мелікяна з м. Єреван (Вірменія), Андрія Істоміна з м. Архангельська (Росія), Олену Нікітенко (м. Одеса), Дмитра Бочарова (м. Дніпропетровськ), незалежного журналіста, голову соціально-екологічної громадської організації „Чистий берег” із Берегова Олега Супруненка. У першому циклі читань узяв участь професор математичних наук із США Бейло Клейнер, який був особисто знайомий з паном Фрідманом. Разом з усіма учасниками він відвідав музей Берегівщини, де його директор, ентузіаст-краєзнавець Янош Шепа розповів про унікальну історію нашого міста, був присутній на відеопоказі фільму про нашого видатного земляка, колишнього рабина Лондона Хуго Грюна, який люб’язно запропонував переглянути директор Берегівського туристичного інформаційного центру Йосип Торпоі, побував разом з усіма в міській синагозі. Крім того, учасники цього цікавого заходу відвідали єврейське кладовище, де поховані предки Мільтона Фрідмана.
На другому етапі, який пройшов у неформальній обстановці, пролунали цікаві доповіді про деякі напрямки діяльності Мільтона Фрідмана. А наприкінці відбулося телеспілкування з його однофамільцем Віктором Фрідманом, який народився у США, але реалізувався як яскрава особистість у Росії. Він, до слова, автор цікавих, оригінальних книг та публікацій.
Кілька слів про п. Фрідмана, який покинув цей світ 16 листопада 2006 р. Преса провідних країн тоді дуже багато писала про цього видатного вченого-економіста, який залишив після себе великий інтелектуальний спадок, доклав багато зусиль для розвитку світової економічної науки.
Народився він у Брукліні в Нью-Йорку 1912 року. У батька не було постійної роботи, годувальницею родини стала мати, яка торгувала у невеличкій крамничці. Коли майбутньому світовому генію виповнилося 15 р., помер батько, тому завершити навчання у школі допомогли випадкові заробітки. Саме тоді сформувався його характер, коли у всьому він покладався тільки на себе, а улюбленим предметом стала математика. У 16-річному віці він вступає в Рутджерський університет, після закінчення якого отримує диплом з відзнакою бакалавра економіки та математики. А коли виповнилося 20 років, йому запропонували стипендію від університету в Чикаго. Пізніше він напише: „Студенти зі всього світу відкрили мені таку космополітичну та пульсуючу інтелектуальну атмосферу, про яку я навіть і не мріяв”. Серед тодішніх друзів – теж майбутній Нобелівський лауреат Джордж Стиглер. Наприкінці 1937 р. М. Фрідмана приймають на роботу в Національне бюро економічних досліджень. Його керівник, виходець із України і теж майбутній Нобелівський лауреат Саймон (Семен) Кузнець. Довелося йому попрацювати і в міністерстві фінансів США, це був складний час, коли навкруги бушувала Друга світова війна. Він у цей складний період бере участь у розробці податкової політики. Саме урядовій економічній політиці присвячена його докторська дисертація, яку захистив у Колумбійському університеті. Там він розробив власну теорію „людського капіталу” та розповсюдження доходів.
Його науковий талант яскраво розкрився на початку 50-х роках ХХ ст., коли працював консультантом із реалізації плану Маршалла, спрямованого на відродження зруйнованою війною економіки держав Західної Європи. Його нагороджують дуже престижною нагородою – медаллю Джона Кларка. Він виступає за максимально прискорений курс до ринкової економіки, ліберальної демократії і власної свободи Із цього часу починається кар’єрний злет Фрідмана. Незабаром він стає президентом Американської економічної асоціації. Тоді ж він сформував свої „14 пунктів”, які рекомендували, чого не потрібно робити уряду США. З цими та іншими його науковими тезами можна детально ознайомитися в Інтернеті. Кілька слів про його всесвітньо відому „Монетарну доктрину” , яка вплинула на перегляд усієї грошової політики США у 80-х роках ХХ ст. До слова, М. Фрідман виступав проти економічної допомоги США іншим країнам світу, вважаючи, що це призводить до централізованого управління економікою. У 1976 р. Мільтон Фрідман отримує Нобелівську премію, а в 1988 р. – Президентську медаль Свободи, найвищу нагороду США. Тут слід згадати про дружину Роуз, яка багато років була його помічницею та радницею. Минулого року, маючи 99 років, вона померла. До речі, її корені з України (с. Старий Чорторийськ на Волині). Незадовго перед смертю Мільтон Фрідман передрік повне падіння європейської валюти – євро і був упевнений, що політичні кон’юнктури, великі соціальні виплати, нбажання проводити непопулярні реформи візьмуть верх над економічним благополуччям. Час покаже, чи мав він рацію щодо цього...
А ще Мільтон Фрідман створив власний фонд, який допомогає талановитій молоді отримати ґрунтовну освіту. І як знати, можливо, серед них будуть і берегівчани...
Написав ВАЛЕРІЙ РАЗГУЛОВ
Copyright © 2005 - 2010 Міська газета "БЕРЕГОВО"
| < Попередня | Наступна > |
|---|
