„РАНІШЕ Я ПРИЙМАВ ГОСТЕЙ за власним столом, тепер – за Божим”
Середа, 12 жовтня 2011, 21:29 | 
У берегівській римо-католицькій парафії новий священик. Угорець Антал Міхельс до цього проводив службу Божу в Мукачеві. Нещодавно ми розмовляли з ним про будні парафії, плани на майбутнє.
– Будь ласка, коротко розкажіть про себе читачам нашого часопису.
– Народився 9 липня 1964 року в Будапешті. Атестат зрілості отримав 1982 р. у спеціальній школі наукового інституту ім. Лоранта Етвеша. У 1984 р. здобув професію кухаря в професійно-технічному училищі, а через 5 років закінчив заочне відділення інституту громадського харчування. Відтак працював у провідних угорських готелях і ресторанах... До речі, мав нагоду готувати очільникам уряду Великобританії пані Маргарет Тетчер та Угорщини – Яношу Кадару.
Що стосується моєї причетності до релігії, то перше причастя приймав у монахів-францисканців. У 1989 р. вступив до духовної семінарії міста Естергом (освячення пройшов у 1996 р). Служив у церкві ім. Св. Ержебет (м. Будапешт), ім. Св. Петра і Павла (Естергом), був парафіяльним священиком одного із районів столиці Угорщини – Келенвельд. Під час різдвяних свят 2008 р. прибув у Мукачево. На запрошення єпископа Антала Майнека у період 2009-2011 р. працював у цьому місті, передусім у гімназії, а також відправляв службу у Варолйо, Паланку, Сваляві, Н. Коропці та Кінчеші. Паралельно навчався в медичному університеті ім. І. Семмельвейса, де здобув диплом психолога. А з 1 серпня п. р. здійснюю пастирські служіння при берегівській парафії.
– Які цілі ставите перед собою?
– Перш за все маю намір слово Боже доносити до широкого загалу. Радує душу, що серед наших вірників чимало молодих сімей, до того ж багатодітних. Маємо на меті створення кількох об’єднань сімей: з вірою у Всевишнього ці родини ходитимуть у гості одні до одних, разом молитимуться тощо. Адже саме сім’я є основним осередком не тільки держави в цілому, але й церкви. Щоби зміцнити почуття відповідальності за майбутні родини, при нашому приході засновано своєрідні курси для молодят. Сподіваюся, що з цих трьох пар, що беруть участь у цій своєрідній підготовці до подружнього життя, вдасться створити об’єднання сімей. Маємо на меті також запровадити викладання слова Божого для дорослих. Це здійснюватиметься у формі дворічних курсів. А заради створення спільноти вірників організовуємо різні програми. Так, до прикладу, 14–18 вересня проводимо місіонерський тиждень. Востаннє такий захід проводився у 2002 році. У програмі, окрім бесід на релігійну тематику, заплановано проведення концертів, фотосесія літніх спогадів тощо. У рамках тижня євангелізації в загальноосвітніх навчальних закладах буде проведено зустрічі з молоддю. Підтримуємо всі ті ініціативи, що сприяють зміцненню духу наших вірників. Прикладом можуть слугувати заходи під девізом „Співпраця: Солнок-Берегово – без меж і кордонів”, теоретичні та практичні заняття, що проводилися при берегівському католицькому приході.
Серед планів на перспективу хотів би відзначити впорядкування церкви та її околиці. Наразі триває оновлення будівлі, розташованої поруч із церквою. На жаль, хід робіт уповільнюється через брак коштів. Заради вирішення цього питання плануємо взяти участь у тендері.
– Якої Ви думки про спільноту берегівської римо-католицької парафії?
– Порівняно з мукачівським приходом берегівський значно сильніший духом, більш згуртований. За чисельністю, атмосферою більше схожий до естергомської громади. Наразі кількість вірників – 3000 осіб, з них систематично відвідують церкву близько 500. Особливо радує, що на богослужіння приходить дедалі більше дітей та молоді. Мені особисто до душі атмосфера провінційного містечка, де між людьми набагато тісніші, задушевніші стосунки, ніж у великому місті, адже тут практично всі знайомі. Тішуся, що маю нагоду проповідувати слово Боже в одному з найстаріших храмів Закарпаття, спорудженому в ХІІ столітті. Вважаю, що для берегівських вірників притаманний той дух єднання, що здатний згуртувати їх довкола церкви, важливо тільки пробудити в них відчуття місії. Окрім богослужінь, таким засобом є наш щотижневик „Берегівські дзвони”.
У наш стрімкий час, коли люди в гонитві за матеріальними статками дедалі більш віддаляються один від одного, роль церкви важлива, вона є тим джерелом енергії, що додає нам наснаги та натхнення у буднях.
Написав БЕРТОЛОН МОЛНАР
| < Попередня | Наступна > |
|---|
